У Карпатських лісах ростуть різні види як їстівних, так і отруйних грибів. При належному використанні грибних ресурсів люди отримають цінний продукт харчування, багатий на білок, жири, вуглеводи, солі, вітаміни і ароматичні речовини. Свіжі і перероблені гриби збагачують і урізноманітнюють наше меню.

Але через необізнаність широких кіл збирачів з видовим складом грибів лише незначна частина їх використовується, крім того, є часті випадки отруєнь.

Кожен, хто збирається в ліс по гриби, повинен ознайомитися зі складом отруйних грибів. Особливо небезпечних отруйних грибів налічується до 25 видів, з них смертельно отруйних - близько 10. Отруйні гриби трапляються в лісі, в парку, в саду, в полі, на луках. З'являються вони з весни до пізньої осені. Необхідно знати, що багато дуже небезпечні отруйні гриби зовні бувають дуже подібні їстівним, як кажуть, імітують їх. При неуважне ставлення до грибів під час збору або при повній необізнаності з їх складом можна легко помилитися і набрати отруйних, а один отруйний гриб може призвести до смерті кількох людей.

Отже, збирати гриби потрібно дуже уважно, перевіряючи у підозрілих та малознайомих видів колір шапинки, пластинок, м'якуша, наявність кільця на ніжці та піхви біля основи, а також запах гриба. Краще на місці збору перечистити гриби, вибракувати перестиглі, сточені личинками, щоб вони не забруднювали якісні плодовика.

Гриби треба використовувати незабаром після збору, їх не можна зберігати довго сирими при кімнатній температурі, тому що вони швидко псуються. Споживання їстівних, але не свіжих грибів теж може привести до отруєння.

При зборі грибів слід пам'ятати, що зовнішній вигляд плодовика, їх форма і колір змінюються в залежності від місця зростання, типу і вологості грунту, вологості повітря, від освітлення, а також від віку гриба. Тому збирачі грибів повинні звертати увагу не тільки на колір шапинки і ніжки, а й на колір пластинок і м'якоті, на запах м'якоті, здатність його фарбуватися на повітрі при розрізанні плодовика тощо. Це особливо стосується пластинчастих і болетальніх мікоризних грибів, в яких розвиток плідних тел пов'язано з різними деревними симбионтами. Прикладів, які б свідчили про морфологічної мінливості шапинкових мікоризних грибів в залежності від умов зростання багато. Відомо, що білі гриби, які ростуть під сосною, дубом, грабом, ліщиною, березою, ялиною, мають різне забарвлення шапинки. Цілком ймовірно, що і фізіологічні властивості їх різні, але це ще не досліджено.

Збирати потрібно молоді плодовика, поки в них ще не визріли спори. За зовнішнім виглядом перестиглі плодовика їстівних грибів легко виявити: у темносіорових видів пластинки стають темно-коричневими або чорними, в рожевоспорових - рожево бурими або рожево коричневими, в біло спорових вони більш-менш буріють. Перестиглі плодовика навіть добрих їстівних грибів можуть спричинити шлункове захворювання.

Збираючи сироїжки і хрящі-молочники, необхідно покуштувати шматочок шапинки (але не ковтати!). Сироїжки та деякі хрящі-молочники з приємною на смак м'якоттю можна збирати і вживати в їжу смаженими або тушкованими і заготовляти про запас - солити. Серед пекуче-їдких, гірких на смак сироїжок теж є їстівні, хоч і небагато. Це так звані умовно їстівні сироїжки, які перед вживанням необхідно відварити (10- 15 хв.), А відвар вилити. Однак більшість пекуче-їдких сироїжок неїстівні: містять в невеликій кількості отруту - мускарин (наприклад, сироїжка - коричнева, блювотних і деякі інші.

Значну частину пекуче-їдких хрящів-молочників можна збирати, їх відносять до умовно їстівних грибів. Але перш ніж виготовляти з них їжу або засолюють їх потрібно відварити. Ряд видів гірких і пекуче-їдких хрящів і деякі хрящі з солодкою м'якоттю (наприклад, хрящ-молочник неїстівний збирати не слід, тому що при вживанні вони можуть викликати шлунково-кишковий розлад.

Слід пам'ятати, що при визначенні їстівності або отруйності сирого гриба не завжди можна орієнтуватися на його смак і запах, оскільки найбільш небезпечні, навіть смертельно отруйні гриби, такі як бліда поганка (мухомор зелений), иноцибе Патуйляра, строчок звичайний і багато інших мають приємний смак і запах, і тільки деяким отруйним грибам властивий важкий запах.

При зборі грибів не потрібно нехтувати добрі їстівні гриби, які мають маленькі плодовика. Такі гриби зазвичай ростуть у великій кількості на порівняно невеликій площі.Щодо способу збору грибів, то різні автори вирішують це питання по-різному, деякі радять зрізати гриб ножем, не пошкоджуючи основи ніжки, інші вважають, що гриб краще «викручувати» з ніжкою і потім очищати від непридатної для їжі нижньої частини ніжки. Перший спосіб більш правильний, оскільки саме в нижній частині міститься грибниця, здатна розвивати нові плодові тіла. Однак потрібно зазначити, що при виявленні грибів з кільцем на ніжці, потрібно уважно оглянути низ ніжки, біля основи якої у деяких дуже отруйних і смертельно отруйних грибів є піхву (вільне або приросли до ніжки мешковидное освіту), яке є залишком загального покривала.

Плодовика гриба барана або спарасіса кучерявого доцільно зрізувати, залишаючи недоторканою нижню, дуже щільну його частина.